Д І А Л О Г

1.  Перемикання потоку думок Просто не думати про негатив не вийде. Зрештою, у людини відсутня чарівна кнопка, що дозволяє стерти ці емоції і більше ніколи до них не повертатися. Проте є можливість створити самостійно всі умови, щоб відволіктися на зовсім іншу ситуацію. Серед величезного розмаїття того, що може бути вдалим варіантом, зверніть увагу на питання, що викликають у вас щиру зацікавленість. Вони повинні стимулювати роздуми, тому не намагайтеся зупинити потік поганих думок чимось таким, що не потребує внутрішньої дискусії. Дозвольте роздумам на зовсім іншу, більш приємну, тему відвести вас подалі від негативу. Наприклад : якщо погані думки починають свою темну справу – можна почати обдумувати меню для родини на завтра. Але звичайно, не у форматі “ий, зварю макарони – най жують”, а підходити творчо та смачно “відварю локшину, зроблю соус Бешамель.. Що там в нього входить? Чи у мене є всі продукти? Як я подам страву?”. 2.  Спостереження за відчуттями Якщо не виходить створити “а

ЯК РОЗВИНУТИ ПСИХІЧНУ СТІЙКІСТЬ: 3 ТЕХНІКИ ВІД ВІЙСЬКОВОГО ПСИХОЛОГА Поради, які врятують ментальне здоров`я Сьогодні кожен українець має два найважливіші завдання: вижити та зберегти психологічне здоров`я. До речі, психологічну стійкість можна не тільки   зміцнювати, а й розвивати.  Саме про це у своїй книзі «Впевнений розум» розповідає Нейт Зінсер, який керує кафедрою психології у Військовій академії США у Вест-Пойнті. Ось три дієві техніки з його книги Привчайте себе розслаблятися за наказом Можливість за бажанням вимкнути нескінченні думки у вашому мозку, щоб ви могли справді розслабитися, може здаватися подарунком природи: у деяких людей просто є, а хтось — не здатен. Але насправді це вміння, якому можна навчитися. Армія вже давно вчить солдатів спати за командою, а психологи пропонують кілька порад, як заспокоїти свій збуджений мозок і розслабитися навіть у стресових ситуаціях. Зінсер пропонує навчитися цим простим, але потужним прийомам і використовувати їх у будь-як

ЯК ДОПОМОГТИ СОБІ ПОПЛАКАТИ Сьогодні проснулась і відчула тяжкість дихання. Так було в перший тиждень війни. А після вчорашніх новин... Взяла папір і почала вимальовувати сльози. Коли не можемо плакати, техніка 1000 сльозинок (почула про неї у Виктория Назаревич ). Просто малюємо сльозки. Просто йшла за собою, рука викладала зліва направо. Через якийсь час захотілось декілька глибоких видихів зробити. Далі з'явилось яскраве сонце, що заливає своїм промінням весь простір. Ще один видих. Бо дощ рано чи пізно закінчується і виходить сонце із за хмар. А далі хотілось кожну сльозинку заповнити блакитним, ніби життєдайною водою. Кожну окремо..це давало таке відчуття самопідтримки, ніби сама собі кажеш - кожна твоя сльозинка важлива і має значення. Іще пару глибоких видихів. Потім рука потягнулась до весняного салатового. Як ніби весняний дощик поливає благодатну землю, даючи грунт для нового життя! Видих. І знову захотілось поверх всього яскраве проміння сонця навести. Іще видих. І лише