Батьківська кімната

Варто замислитись...

Що треба пам'ятати батькам дитини, яка зростає»
  • Дитина формується під впливом того оточення, в якому зростає.
  • Дитина, що зростає в оточенні критики, навчається засуджувати.
  • Дитина, що зростає в оточенні ворожості, стане агресивною.
  • Дитина, що зростає в страху, буде всього боятися.
  • Дитина, що зростає в оточенні жалості, навчиться співчувати самій собі.
  • Дитина, що зростає в оточенні глузувань, стане сором'язливою і бо­язкою.
  • Дитина, що зростає в атмосфері заздрості, заздритиме.
  • Дитина, що зростає в оточенні заохочення, навчиться бути впевненою у собі.
  • Дитина, що зростає в атмосфері терпимості, навчиться бути терпля­чою.
  • Дитина, що зростає в атмосфері любові, навчиться любити.
  • Дитина, що зростає в оточенні схвалення, навчиться подобатися самій собі.
  • Дитина, що зростає в атмосфері визнання, навчиться бути цілеспря­мованою.
  • Дитина, що зростає в атмосфері великодушності, буде щедрою.
  • Дитина, що зростає в оточенні чесності та справедливості, навчиться бути правдивою і справедливою.
Поради для батьків агресивних дітей
При взаємодії з агресивною дитиною:
  • приймайте дитину такою, яка вона є;
  • висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;
  • розширюйте кругозір дитини;
  • включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;
  • ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.
  • Боротися з агресивністю потрібно терпінням. Це найбільша чеснота, яка тільки може бути в батьків і вчителів.
  • Поясненням. Підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися.
  • Заохоченням. Якщо ви хвалите свого вихованця за гарне поводження,; то це розбудить у ньому бажання ще раз почути цю похвалу.
Поради для батьків дітей, які відчувають страхи
Якщо дитина відчуває страхи:
  • приймайте дитину такою, яка вона є, даючи їй можливість змінитися;
  • розвивайте в дитині позитивні емоції, частіше даруйте їй свій час і увагу;
  • з розумінням ставтеся до переживань і страхів дитини; не висміюйте
  • їх і не намагайтеся рішучими методами викорінити цей страх;
  • заздалегідь програвайте з дитиною ситуацію, що викликає страх.
Поради для батьків дітей, схильних до брехні
Якщо дитина бреше, додержуйтеся таких правил:
  • частіше хваліть дитину, заохочуйте її за гарні вчинки;
  • якщо ви впевнені, що дитина бреше, постарайтеся викликати її на відвертість, з'ясувати причину неправди;
  • знайшовши можливу причину неправди, постарайтеся делікатно усунути її так, щоб розв'язати цю проблему;
  • не карайте дитину, якщо вона сама зізнається в неправді, дасть оцінку власному вчинку.
  • Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необ­хідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища.
  • Не існує поганих і хороших емоцій і дорослий у взаємодії з дити­ною повинен постійно звертатись до доступних їй рівнів організації емоційної сфери.
  • Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає. Як правило, бурхливі афективні реакції — це результат тривалого стримування емоцій.
  • Потрібно навчити дитину усвідомлювати свої почуття, емоції, виявля­ти їх у культурних формах, спонукати до розмови про свої почуття.
  • Не слід вчити дитину пригнічувати власні емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття.
  • Не слід у процесі занять з «важкими» дітьми намагатися цілком ізо­лювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити в повсякденному житті, і штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирішує проблему.
  • Треба враховувати не просто модальність емоцій (негативні чи позитивні), а й їхню інтенсивність. Надлишок одноманітних емоцій спричиняє негативні явища.
  • Для профілактики емоційного напруження слід долучати дитину до різних видів діяльності. Корисним для емоційного розслаблення є застосування гумору.
  • З метою ліквідації негативних емоцій потрібно спрямовувати їх у творче русло: мистецтво, поезію, літературу, музику чи заняття танцями.
  • Ефективність навчання дитини володіти своїми емоційними станами значною мірою залежить від особливостей її ставлення до себе. Зави­щена чи занижена самооцінка суттєво погіршує самопочуття дитини, створює бар'єри для необхідних змін. У таких випадках потрібно по­чинати роботу з корекції ставлення до себе, учнівської самооцінки.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу