Незабаром...

Не забудь: 
вихідними переходимо на літній час.

В останню неділю березня в Україні переведуть стрілки годинника на одну годину вперед. А це означає, що спати будемо на годину менше.

Два рази на рік стрілки годинників переводяться на годину в більш ніж 100 країнах світу. Українці переходять на літній час в останню неділю березня, а на зимовий – в останню неділю жовтня.

Тож цього року годинники переведуть в ніч з 28 на 29 березня о 3 ранку на одну годину вперед.

Чому з'явилася традиція переведення годинників...

У 1908 році у Великобританії вирішили переводити годинники. Традиція двічі на рік змінювати час з'явилася не просто так. Мета – раціональне використання світлої пори доби, тобто економія енергоресурсів.

У багатьох країнах літній час так і називається – "daylight saving time" (DST).

Через десять років, у 1918 році до британців долучилися американці, а потім й інші країни, які після наслідків Першої світової війни повинні були економити на всьому. У країнах колишнього Радянського Союзу переводити годинники почали значно пізніше – у 1981 році.

Перевід годинника – стара традиція

Чи будуть надалі переводити годинник на літній час у світі

Зараз перехід на зимовий та літній час відбувається у більш ніж 80 країнах світу. Переводять стрілки майже всі держави Євросоюзу, Азії, Африки та Америки.

Цікаво, що влітку 2018 року в ЄС голосували за доцільності зміни часу. Результат – від квітня 2019 кожна країна сама вирішує міняти час чи ні. Відтепер не рекомендацій від Європарламенту з цього приводу.

В Україні точаться дискусії щодо скасування зміни часу. Чи будуть українці переводити годинник на літній час надалі – невідомо. Наразі влада України вирішила нічого не змінювати.

Зауважимо, що 161 країна, приміром, Китай, Росія, Гвінея, Алжир, Афганістан, В'єтнам тощо, годинники вже не переводять.

Перехід на літній час: всі "за" і "проти"

Суперечки щодо доцільності переведення годинників підтверджують або ж спростовують різні наукові дослідження. Одноголосної думки немає, отже і правих та неправих теж немає.

Економічне обґрунтування. Переведення годинників може бути вигідне тим бізнесменам, які коштом збільшення світлового дня підвищують продуктивність праці на своїх виробничих підприємствах. Проте у масштабах цілої країни економія електроенергії внаслідок переведення стрілок дорівнює менше як 1%.

У свою ж чергу офіси, торгові центри, навчальні заклади використовують штучне освітлення протягом всього робочого дня й не звертають увагу на світловий день. У сільській же місцевості робочий графік залежить від світлового дня. Як бачимо, переведення стрілок невиправдане, а економічне обґрунтування важить недостатньо багато у порівнянні з іншими аргументами.

Дослідження підтверджують зворотний ефект – споживання електроенергії підвищується до 3%. Причина – збільшенням потреби на тимчасове підключення опалення в холодний період року і ввімкнення кондиціонерів у спеку.

Медичне обґрунтування. Зміна часу негативно впливає на здоров'я людини. Через різку зміну режиму організм стресує: погіршується загальне самопочуття, слабшає імунна система, загострюються хронічні хвороби. Статистика підтверджує це. У періоди щорічного переходу велика кількість українців скаржиться на низьку працездатність, втрату концентрації уваги та поганий сон.

Згідно з німецькими дослідженнями це відбувається через порушення балансу між реальним тимчасовим періодом та внутрішнім біологічним годинником – відбувається дестабілізація в гормональному балансі.

Серед медиків панує думка, що зимовий час ближчий до астрономічного. А це означає, що він сприятливіший для життя та здоров'я людини.

Інші ж доводять, що зміна на одну годину особливої ролі не грає: астрономічний час в сучасному світі не такий вже й важливий, адже люди зараз практично не залежні від природних чинників.